Складники формування пізнавальної компетентності на уроках зарубіжної літератури

     ХХІ століття – це час переходу до високих технологій інформаційного суспільства , у якому якість освітнього потенціалу , рівень культури і компетентності підростаючого покоління набувають важливого значення .
    Невпинний науково-технічний прогрес , необхідне опанування новітніми технологіями вимагає постійного поповнення знань , тому так важливо сформувати у учнів  стійкі і глибокі пізнавальні інтереси . 
    Однією із головних задач предмету « Зарубіжна література» є розвиток у школярів інтересу до читання , виховання любові до книги і потреби у читанні , а також підготовка кваліфікованих читачів , спроможних орієнтуватися у  різноманітності сучасної художньої літератури , обирати книгу для читання , самостійно визначати її художню цінність , сприяти тому , щоб читання в школі і після її закінчення стало для них життєвою необхідністю . Тому так важливо формувати у учнів читацьку культуру на уроках літератури . 
    Читацька культура є сукупність знань , умінь  , почуттів , які дають можливість повною мірою повноцінно і самостійно засвоювати художню літературу . Вона складається із трьох взаємодіючих компонентів: 
1.    Читацької свідомості ;
2.     Читацьких почуттів  ;
3.     Читацької поведінки .
1 . Рівень читацької свідомості , літературної ерудиції включає в себе запас фактичних знань  літератури ( практичне знайомство з художніми творами) , набуття необхідних знань по теорії і історії літератури , засвоєння алгоритму аналізу творів у їх родовій і жанровій  специфіці . 
2 . Рівень читацьких почуттів включає в себе спроможність сприйняття конкретних творів та формування естетичного смаку , тобто здібності до оцінки творів мистецтва . 

3 . Рівень читацької поведінки вказує на наявність і рівень розвитку читацької культури в практичній площині :  вибір літератури , опрацювання , пропаганда. Тобто рівнем засвоєння і застосування знань , умінь і навичок у площину самостійного читання .
   Одним із вагомих складників позитивного виховного впливу на учнів є формування  самостійного читання , що забезпечує ефективну самоосвіту .
    Здібності школяра самостійно сприймати , усвідомлювати і оцінювати текст , який раніше йому був незнайомий , може бути критерієм ефективності нашого керування читанням ; інакше , вся підготовка , яку здійснює учень на уроках літератури видалась би абсолютно безглуздою .
    Успіх комплексного підходу до керування читанням знаходиться у прямому і безпосередньому зв'язку з умінням учителя диференційовано здійснювати підхід до учнів , враховуючи вікові інтереси , рівень читацької підготовки і загального розвитку . Індивідуальна і групова  виховна робота доповнює і поглиблює можливості масової роботи , дає можливість виявити тих , хто більш за все потребує допомоги .
    Для того щоб мати можливість оцінити виховний  вплив літератури , треба володіти чіткими критеріями такої оцінки . Методистами ця оцінка проводиться  з трьох сторін : освітньо-змістовний  , практичний і ціннісно-орієнтований вплив.
    Освітньо-змістовний аспект включає в себе перш за все начитаність , тобто  знайомство з літературними творами в достатній кількості , які б мали велику естетичну цінність , постійна потреба в читанні літератури. 
     Практичним аспектом системи критеріїв - є необхідний рівень теоретичних та історико-літературних знань , а також рівень усвідомлення , аналізу твору , логічного мислення . 
    Ціннісно-орієнтований аспект є головним серед усіх трьох аспектів . Починаючи із виявлення читацьких потреб , мотивів , інтересів , продовжуючи організацією змістовно-зорієнтованою діяльністю вчителя і учнів , повинна привести до формування стійкого інтересу до читання , розвитку естетичного смаку  , до створення системи ціннісних орієнтирів в житті .
    Намагаючись підсилити виховний вплив літератури , вчитель формує у учня читацьку культуру , читацьку самостійність на основі комплексного підходу до керівництва їх читанням .
    Читацька культура – це діалектична єдність емоційно-естетичних почуттів , свідомості і діяльності . Читацька культура формується і виявляється в процесі активного спілкування з літературою , дозволяє читачеві повноцінно сприймати  , інтерпретувати і оцінювати прочитане .  Перехід учня-читача із категорії об'єкта сприйняття в категорію суб'єкта самовиховання , досягнення ним рівня максимальної читацької самостійності , може слугувати одним із найважливіших критеріїв ефективної комплексної системи виховання .
    Мистецтво читання – процес творчий , особистісний , де в основі лежить пізнавальна значимість читання , його вплив на духовний потенціал особистості , її мораль і громадянську позицію .
    Головними складниками талановитого читача є : естетична насолода читанням , любов до читання , літературний смак , інтерес до літературного процесу , інтерес до літератури , яку читають у його оточенні (друзі , рідні , однолітки тощо). Усвідомлене і зацікавлене відношення до книги , до літератури в цілому , базується на розумінні книги як творчого результату праці письменника і джерела знань про життя , людину і про самого себе .
    Талановитий читач -  людина , яка вміє самостійно вибирати книгу , створити список творів за певною темою і знайти їх . Він уміє вибрати книгу , швидко її переглянувши . Талановитий , тобто творчий , читач володіє уміннями і навичками систематичного і цілеспрямованого читання . У нього розвинена потреба в читанні і навички грамотного , усвідомленого відношення до читання , як до джерела самоосвіти , самовиховання . Він володіє різними методами роботи з книгою : конспектування , цитування , виписки , користування словниками , довідниками . У нього читання  – звичка і уміння  усвідомлювати прочитане , формулювати своє відношення усно чи письмово. Він уміє вести записи  про прочитане у різних формах : щоденник , відгук , стаття у газету , шкільний бюлетень , обговорення з однолітками , творча робота . Він шанобливо відноситься до книги . 
    Все перелічене свідчить про те , що читання –  це процес духовної діяльності учня і його особистісних якостей . 
    Чимало теоретичних і методичних думок про важливість виховання творчого читача знаходимо у роботах відомих письменників і поетів : Ж.Жак Руссо , Г. С Сковорода , Вольтер , Дж. Свіфт , С. Маршак . « Именно на них , на талантливых , на чутких , обладающих творческим воображением читателей , и рассчитывает автор , когда напрягает все свои душевные силы в поисках верного слова . Художник-автор берет на себя только часть работы . Остальное должен дополнить своим воображением художник-читатель….Читатель тоже хочет и должен работать»,- стверджував  С. Маршак , розмірковуючи про роль читача в літературному процессі .
    Мистецтво слова – процес індивідуально творчий . По-перше , читання – це діалог письменника і читача . По-друге, повільне , вдумливе читання – це співтворчість читача і письменника . Читач ніби  повторює вже пройдений автором твору шлях , знайомлячись , пізнаючи  і усвідомлюючи життя . Ця невидима духовна співпраця продовжується і після того , як прочитана остання сторінка книги . Думки , почуття , слова , образи продовжують діяти, викликати певні асоціації , впливати на погляди , вчинки ,смаки і т. д.
    Духовна природа людини проявляється і збагачується у творчому читанні . Але це відбувається тільки тоді , коли читання стає потребою , коли воно необхідне . Потреба у читанні є критерієм творчого читання . 
    Творче читання – основа формування вишуканого художнього смаку . Одночасно сам процес творчого читання бере початок із смаку людини , художньої інтуїції , почуття краси слова . Чим духовно багатша людина , тим більше можливостей для творчого читання  , - і одночасно , чим більш творчим і систематичним є процес читання , тим цікавіше і продуктивніше відбувається формування особистості  , яка володіє творчими здібностями сприйняття і засвоєння не тільки літературних творів  , а й реального життя . 
    Творче читання передбачає певну систему спеціальних художніх знань про літературу , про художню творчість . неодмінне володіння бібліографічною культурою , вишуканим смаком , конкретними уміннями і навичками , емоційністю , інтересом до оточуючого світу.  Творче читання завжди дає учню естетичну насолоду , радість відкриття , самопізнання , самореалізацію. 
    Розмірковуючи про читання Й.В.Гете писав: « Є три види читачів : перший – це ті , хто насолоджується не розмірковуючи , другий – це ті , хто розмірковує , не отримуючи насолоди , а третій – це ті , хто розмірковує і отримує насолоду , а отримуючи насолоду – розмірковує . Саме останні і створюють твір заново.»
    Таким чином , формування читацької культури учнів середнього шкільного віку здійснюється ефективно , якщо організувати спеціальні факультативні заняття , на яких відбувається поглиблення знань і розвивається інтерес до книги , читання; розвиток умінь працювати з художньою , науковою , науково-популярною , літературно-критичною літературою . Крім того систематична робота на уроках , наприклад  , на уроках  позакласного читання , направлена на усвідомлене сприйняття , розуміння і оцінку прочитаного з послідуючою самостійною діяльністю читача-школяра у сім'ї , у оточення однолітків , а також в участі підлітків в позакласних заходах , які мають соціокультурну складову. 
 Використана література  :
1.    Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури . - К.,2000.-184с.
2.    Сімакова Л.А.Читати-значить співпереживати.,К.,2004,56с.
3.    Ісаєва О. О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец 13.00.02 “Теорія і методика навчання зарубіжної літератури” / О. О. Ісаєва. - К., 2004. - 40с.
4.    Андрєєва Я. Ф. Формування в учнів старших класів прийомів діалогічного читання художнього тексту: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. психол. наук: спец 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / Я. Ф. Андрєєва. - К., 2002. - 20 с.
5.    http://www.vash-psiholog.info/